чуєш, підпишись!
Привіт пташко) Впродовж кількох тижнів я збираю список якихось цікавинок, які я побачив, почув чи ще якось дізнався і які здалися мені цікавими, щоб тобі їх показати
Життя коротке — не як гасло, а як практична реальність. Тому варто безжально відтинати все фальшиве й виснажливе, не відкладати важливе та уважніше смакувати час, який у нас є.
Є тексти, після яких дивишся на свою квартирку трохи інакше. Чим менше ми романтизуємо володіння, тим більше місця лишається для життя. Іноді найкраща покупка — це та, якої ви не зробили.
Скептичний погляд на ідею “смерті читання”: попри цифрову увагу й менше часу на книги, текст усе ще залишається головним інструментом для складного мислення, перевірки ідей і творення інтелектуальних рухів.
Є такі фільми, де все зрозуміло з перших хвилин: герой приречений. Не тому, що він слабкий, дурний чи поганий. А тому, що світ навколо нього вже давно вирішив, ким він має бути.
Соцмережі крадуть наш час не тільки через тривале користування, а й через те, як вони викривлюють наше відчуття часу. Нескінченний скрол, автозапуск і сповіщення затягують у пасивний, розсіяний стан, псують пам’ять і розбивають день на уривки, які важко зібрати в цілісну історію.
«Легше обдурити людей, ніж переконати їх у тому, що їх обдурили». — Автор невідомий. Користуючись технологіями, ми часто оптимістично зосереджуємося на всьому, що вони для нас роблять. Але я хочу показати вам, де вони можуть робити протилежне.
Давайте так, коли ми говоримо про “перші згадки України” в давніх джерелах, важливо не змішувати кілька різних речей. Одне питання — коли джерела вперше описують території, які сьогодні входять до України. Інше — коли вперше з’являється сама назва “Україна”.
Шабат шалом, шановне панство, дорога родино! Нині трапився новий випуск "Куда я жмав" під номером 28, тож ласкаво запрошую до читання! Сьогодні максимально лайтовий і позитивний випуск)
То ворон, ворона, грак, галка, сойка чи сорока? 🤔 (передрук з околонауковими доповненнями мого улюбленого треду про воронових, бо люблю до нього повертатися)
написав текст про те, як купив маленьке радіво з алішки, а вийшло й не зовсім про радіво. вийшло про ранки, бутери, кофіфі, втому від Spotify, небажання домовлятися з алгоритмами і таке просте тицьнути одну кнопку, щоб десь у квартирі стало музичніше. рідненький FM, коротше.
